Меню

UA: Перший. Перша шпальта. Гість програми - голова правління ПАТ "Аграрний фонд" АНДРІЙ РАДЧЕНКО

Єдиним ефективним методом держрегулювання сьогодні є ринковий, йдеться в новому випуску програми Перша шпальта. Так, спроби держави регулювати вартість продуктів за рахунок введення граничних цін закінчувалися тим, що товар пропадав з продажу, і перекочовував на «чорний ринок». Антимонопольний комітет проводить розслідування дуже повільно, тому не здатний швидко зупинити зростання цін. Між тим, це здатний зробити спеціальний агент з інтервенцій: державна компанія, яка накопичує дешеві запаси товару і в разі зростання цін викидає його на ринок і обрушує ціни. Саме так держрегулювання працює в США і країнах Євросоюзу. В Україні таку функцію виконує корпорація ПАТ «Аграрний фонд».

Як розповів в інтерв'ю ПШ голова правління ПАТ «Аграрний фонд» Андрій Радченко, наприкінці минулого року компанія прийняла стратегічне рішення вийти на ринок фасованого борошна. «Для нас це було принципове питання з однієї простої причини. Всі задають питання: а що таке Аграрний фонд? Для населення України враження таке, що це чорний ящик і хтось щось крутить. Потрібно було вийти на ринок роздрібної торгівлі, щоб нас бачив кінцевий споживач», -- розповів Андрій Радченко.

За словами Андрія Радченка, коли в ПАТ «Аграрний фонд» підрахували собівартість борошна, включили свою мінімальну надбавку в 5%, і почали його продавати з'ясувалося, що це борошно коштує 8,5 гривень за кілограм, що було значно менше, ніж продавали інші учасники ринку. «У деяких регіонах виробники борошна хотіли змовитися і заробити додаткову маржу. І на нас посипалися скарги, що ми демпінгуємо. Але ми не демпінгували, а продавали товар за ринковою ціною, з націнкою, хоч і не з такою великою, як ті хто завищував ціни. Ми виступили індикатором і всім іншим виробникам довелося знизитися до нашого рівня», -- розповів голова правління ПАТ «Аграрний фонд».