Ср, 21 червня, 15:30 - Уряд затвердив фінансовий план ПАТ «Аграрний фонд» на 2017 рік      |      Пт, 16 червня, 11:17 - ПАТ «Аграрний фонд» планує залучити 6,7 млрд грн кредитних коштів для розвитку підприємства      |      Ср, 14 червня, 9:19 - ПАТ «Аграрний фонд» сплатив державі 24,36 млн грн дивідендів за 2016 рік      |      Чт, 8 червня, 16:00 - ПАТ «Аграрний фонд» бере участь у виставці «Агро-2017»      |      Вт, 6 червня, 9:37 - ПАТ «Аграрний фонд» профінансував аграріїв на 1,6 млрд грн в 2017 році      |      Вт, 6 червня, 9:34 - ПАТ «Аграрний фонд» планує вийти на ринок рітейлу з новими продуктами      |      Вт, 6 червня, 9:31 - Остаточний розрахунок за форвардними контрактами відбувається за ринковими цінами – Меленчук      |      Вт, 16 травня, 9:29 - ПАТ «Аграрний фонд» пройшов міжнародний фінансовий аудит за 2016 рік      |      Вт, 25 квiтня, 11:46 - Чистий прибуток ПАТ «Аграрний фонд» за I квартал 2017 року склав 111,3 млн грн      |      Ср, 19 квiтня, 9:44 - Аграрный фонд: Как сделать государственное предприятие успешным      |      

Юрій Меленчук: Борошно ПАТ «Аграрний фонд» продається навіть в маленьких містечках Луганської та Донецької областей

Чт, 15 грудня 2016, 11:40

Як "Аграрний фонд" працює на ринку бакалії, коли почне продавати не тільки борошно, але й пластівці та які складнощі має державний оператор, коли починає працювати на традиційно приватному ринку, в інтерв'ю Agravery.com розповів Юрій Меленчук, керівник Департаменту малого і середнього бізнесу ПАТ «Аграрний фонд».

Рік тому на полицях магазинів з'явилось борошно торгової марки «ПАТ «Аграрний фонд». Одне з найпотужніших державних аграрних підприємств України вперше вийшло безпосередньо до споживача. Але наскільки вдалим був проект роздрібної торгівлі, як відбувається розширення лінійки товарів і коли з'являться довгоочікувані вівсяні пластівці? Відповіді дав Юрій Меленчук, керівник Департаменту малого і середнього бізнесу ПАТ «Аграрний фонд».

Рік тому борошно ПАТ «Аграрний фонд» вперше з'явилося на полицях магазинів, і покупці безпосередньо змогли оцінити ваш товар. Наскільки складно було вийти на роздрібний ринок?

- Вихід на роздрібний ринок з новим продуктом - це завжди непросто, оскільки продукт ніхто не знає і не розуміє що це. Спочатку треба познайомити з продукцією рітейлерів, які приймають рішення, ставити товар на полицю чи ні, і переконати їх в тому, що ваша продукція дійсно якісна. Нам вдалося це зробити, і за декілька місяців ми підписали контракти з такими мережами як «Білла», «Ашан», «Сільпо», «Фора», «Новус». Ми з ними і досі працюємо. Там продається наше борошно в упаковках по 2 кг, а також ми поставляємо туди мішки по 50 кг для продажу на вагу. Зараз ведемо переговори та працюємо над укладанням контрактів з мережами «АТБ», «Варус», «Рукавичка», «Екомаркет», «Караван», «Велика Кишеня» та ін.

Протягом року на роздрібному ринку ми продали близько 1600 тонн, і це добрий показник, оскільки ми вийшли майже на половину запланованих обсягів.

Читайте також: Аграрний фонд починає форвардну програму

Ви ставили собі за мету продавати борошно в кожній області України. Вдалося цього досягти?

- Поки що ми продаємо не в усіх областях, але увесь час працюємо над розширенням географії продажу. Ми починали з Києва та Київської області, а за підсумками 2016 року можу сказати, що на даному етапі працюємо з дистриб'юторами Львівської, Тернопільської, Одеської, Миколаївської, Запорізької, Харківської, Черкаської, Вінницької, Донецької та Луганської областей. З дистриб'юторами інших областей - на стадії переговорів.

Ви зараз говорите лише про обласні центри? Чи вдалося вам нехай в декількох областях дійти до райцентрів? Саме таку мету ви ставили перед собою рік тому.

- Дійшла наша продукція до райцентрів чи ні - це багато в чому залежить від дистриб'юторів. Зокрема, я знаю, що наше борошно продається навіть в маленьких містечках Луганської та Донецької областей та користується там попитом.

Які відгуки?

- Відгуки покупців позитивні - наш продукт якісний, відповідає вимогам всіх державних стандартів, доступний за ціною, і в цілому має попит у населення.

Пару місяців тому ПАТ «Аграрний фонд» представив на ринку гречку під власною торговою маркою. Гречка ПАТ «Аграрний фонд» з'явилась в магазинах за ціною суттєво нижчою ніж у інших виробників. Як сприйняли це конкуренти та покупці?

- В ціну закладена собівартість продукту і наша націнка. Ми працюємо з невеликою націнкою - на рівні 5%, тому склалась саме така ціна. Крім того, торгівельні мережі закуповують гречку і продають врозсип і ціни на них коливаються в межах 26-27 грн, тобто наша ціна конкурентна і справедлива.

Щороку з гречкою виникають якісь проблеми - то вона зникає з прилавків, а потім на неї зростає ціна. Чому так відбувається, і чи зможе АФ упередити різкий скачок цін?

- Можу сказати, що протягом року наші ціни будуть плюс-мінус стабільними, адже ми будемо переробляти продукцію, яку законтрактували та переоформили під час форвардної програми 2016 року.

Що стосується інших сільгоспвиробників, то я можу сказати, що більшість гречки вони ще не продали і зберігають на своїх складах, бо не хочуть продешевити. Ціна зростає зазвичай взимку, коли попит стає більшим. Але ціни Аграрного фонду будуть стабільними.

Чи будуть на ваші ціни орієнтуватись інші виробники гречки? Чи зможе стати Аграрний фонд центром стабільності?

- Ми сподіваємось, що наша гречка стане індикативом ціна-якість для всіх інших підприємств України. Коли ми зможемо збільшити свою долю, то можна буде говорити, що ми будемо суттєво впливати на ринок.

Який продукт стане наступним в вашій лінійці продукції?

- Маю приємну новину. Щойно ми запакували першу партію вівсяних пластівців і суміші пластівців. Цього разу ми продаж розпочинаємо не тільки в Києві, а одразу в усіх містах-мільйонниках, а також Вінниці та Хмельницькому. Пластівці ТМ «ПАТ «Аграрний фонд» будуть продаватися в упаковках по 400 і 800 грамів. Перша партія буде невеликою, - 38 тонн, - оскільки ринок доволі наповнений. Але, зважаючи на попередні відгуки щодо борошна і гречки, можу сказати, що на нас чекають. При виробництві пластівців ми будемо в середньому ціновому сегменті, і ми будемо тримати баланс ціна-якість.

Читайте також: Андрій Радченко: Ми з ДПЗКУ ламаємо ринки один одному

Якщо говорити про роздрібну торгівлю борошном та крупами, чия частка переважає - державна чи приватних фірм?

- В роздрібній торгівлі бакалією переважають приватні фірми. Фактично держава в особі ПАТ "Аграрний фонд" вперше вийшла на роздрібний ринок. Конкуренція дуже висока. Дуже багато локальних виробників, які продають свою продукцію в межах одного-двох районів чи областей. Тому коли ми приходимо зі своїм борошном, ми знаємо, що там є головний виробник борошна, який забезпечує робочі місця, виконує соціальну функцію і т.д. Конкуренція велика, але ми позиціонуємо себе як виробник національного масштабу, щоб наше борошно можна було купити скрізь. І у нас все більш збалансовано. Ми зараз фасуємо борошно в чотирьох точках України - Київській, Волинській, Одеській та Запорізькій областях. За рахунок цього розльоту пакувальників, ми маємо можливість наситити увесь ринок по всій території України, це зручно нашим партнерам по дистрибуції, рітейлерам, і безумовно - покупцям.

Голова правління ПАТ «Аграрний фонд» Андрій Радченко в інтерв'ю Agravery.com говорив, що вам не так просто було запакувати гречку і з'явилася ідея покупки власних пакувальних ліній. Ви вже працюєте над цим питанням?

- Коли ми займемо ту долю ринку, про яку ми говорили раніше - близько 8-10%, - тоді буде сенс придбати власну фасувальну лінію, і тим самим ми ще зможемо здешевити нашу продукцію. Але перед тим як запускати власну фасувальну лінію, варто вже думати про складські приміщення та логістику. Отже, це питання треба вирішувати комплексно.

У ПАТ «Аграрний фонд» була ідея працювати з агровиробниками за попереднім замовленням, зокрема, щодо форвардних закупівель гречки. Система замовлень вже працює?

- Ми вже розпочали осінню форвардну програму 2017 року. Зараз контрактуємо пшеницю і жито і навесні підключиться гречка. Сподіваємось, що гречку ми будемо закуповувати у тих фермерів, з якими ми вже працюємо по пшениці і житу. Багатьох фермерів наша пропозиція вже зацікавила, і вони залишають деякі площі, щоб саме для нас посадити та виростити гречку. Ми роздаємо рекламні матеріали, працюємо на рівні обласних та районних адміністрацій, і ця система вже працює.

Ірина Ходорова

Найцікавіше
Найцікавіше