Ср, 11 жовтня, 11:43 - ПАТ «Аграрний фонд» розпочинає форвардну програму закупівель зерна врожаю 2018 року      |      Пон, 9 жовтня, 9:45 - ПАТ «АГРАРНИЙ ФОНД» САМОСТІЙНО ВИКРИВ НЕСТАЧУ БОРОШНА НА ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОМУ КХП      |      Пон, 4 вересня, 11:53 - ПАТ «Аграрний фонд» готує проект будівництва борошномельного комплексу разом з турецькою компанією      |      Ср, 30 серпня, 9:56 - Андрій Радченко: Наше завдання – забезпечити мінеральними добривами агровиробників, а не перекупників      |      Вт, 29 серпня, 15:17 - ПАТ «Аграрний Фонд» увійшов до переліку найприбутковіших держпідприємств агросектору      |      Пон, 21 серпня, 10:56 - Форвард в действии: как фермеры и Аграрный фонд сотрудничают в «полях»      |      Пт, 11 серпня, 10:01 - ПАТ «АГРАРНИЙ ФОНД» РОЗПОЧИНАЄ ЕКСПОРТ БОРОШНА ДО ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ      |      Пт, 28 липня, 10:58 - Чистий прибуток ПАТ «Аграрний фонд» за I півріччя 2017 року склав 70,2 млн грн      |      Вт, 18 липня, 10:53 - ПАТ «Аграрний фонд» планує впровадити товарний форвард      |      Вт, 18 липня, 10:47 - ПАТ «Аграрний фонд» розпочинає випуск гречаного та кукурудзяного борошна      |      

Андрій Радченко: Ми з ДПЗКУ ламаємо ринки один одному

Вт, 18 жовтня 2016, 12:09

Як "Аграрний фонд" співпрацює з міністерством агрополітики, що його керівник думає про приватизацію компанії та чому планує ПАТ "Аграрний фонд" купувати цукор в ДСБУ "Аграрний фонд" у інтерв'ю керівника ПАТ "Аграрний фонд" Андрія Радченка порталу Agravery.

В міністерстві хочуть зробити ПАТ «Аграрний фонд» приватною компанією. За це, зокрема, висловлювалась новий заступник міністра Ольга Трофімцева. Ви готові до приватизації?

- Моя позиція чітка і незмінна - за існуючих обставин ідея приватизації «Аграрного фонду» виглядає, як мінімум, дивно. Так, в Україні є низка неефективних і відверто збиткових державних підприємств, яких потрібно позбуватися. Якщо прибрати ті функції, які нам давала держава з підтримки продовольчої безпеки, то на сьогодні «Аграрний фонд» - це потужний трейдер. Тож що тут приватизувати? Орендоване приміщення, стільці, комп'ютери, зерно?

Я не знаю, кому з інвесторів буде цікавий такий «Аграрний фонд». Я не кажу про фінансові розрахунки - проблеми статутного фонду, втрачені за попереднього керівництва гроші у банках, тощо. Якщо порахувати всю «математику», то держава не тільки не отримає грошей від приватизації, а може й піде «у мінус».

Для того, аби державі було вигідно продати підприємство - його потрібно капіталізувати. Всі знають, що Аграрному фонду мали бути передані 8 КХП Держрезерву, проте цього досі не відбулось. Якщо це станеться, то буде зрозуміло, що саме буде приватизовано.

Інший момент - «Аграрний фонд» був наділений низкою функцій для стабілізації цін на ринку, підтримки виробників у певних ситуаціях. У випадку приватизації структури, замість цього отримаємо вакуум. Тобто, Міністерство буде вимушено створити нову структуру з іншою назвою. Але хто, зрештою, від цього виграє? Тут знову постає питання продовольчої безпеки. Можливо, буде доцільніше приватизувати не весь пакет, а зробити це частково, аби певний відсоток залишився в руках держави.

А ви сподіваєтесь на передачу цих восьми КХП? Коли це відбудеться?

- Розмови точаться вже давно, проте конкретної дати немає. Ми хочемо взяти ці 8 КХП в управління та маємо пропозиції від 6-ти іноземних компаній і розрахунки щодо їх модернізації. Обладнання цих млинів є морально і фізично застарілим, вони працюють вже 40 років поспіль. Щоб модернізувати ці об'єкти, потрібно буде залучити десятки мільйонів доларів прямих інвестицій. Хто може профінансувати такі проекти? Перший крок у цьому напрямі повинна зробити держава, розробивши спеціальні програми, і вже потім можна говорити про приватизацію.

Два потужні державні оператори - ДПЗКУ і «Аграрний фонд» - одночасно торгують борошном та експортують його. Так передбачалося з самого початку, що ви будете дублювати функції один одного? Як розділити ваші функції?

- За минулий рік ми продали за кордон лише 1 тис. тонн борошна. В ДПЗКУ кажуть, що за останній місяці вони експортували 10 тис. тонн борошна, що теж небагато. Аграрний фонд фактично не експортує зерно. За минулий рік на експорт ми продали лише 50 тис. тонн зерна, та і то - фуражного. Ми продаємо на внутрішньому ринку борошна до 40 тис. тонн на місяць, натомість ДПЗКУ - не більше 5 тисяч тонн.

Однак конкуренція між ПАТ «Аграрний фонд» та ДПЗКУ - це смішно. Ми ламаємо ринки один одному.

На мою думку, було б доцільно, якби один раз сіли і домовились, наприклад, що ДПЗКУ не продає борошно. Як мінімум - на внутрішньому ринку, як максимум - взагалі.

ДПЗКУ працює з кукурудзою, соєю, продовольчим зерном, фуражем. Аграрний фонд - лише з продовольчим зерном. Тобто, ДПЗКУ є що роботи, а вони замість цього збільшують виробництво борошна на своїх КХП.

Ви обговорювали це з ДПЗКУ?

- У мене були пропозиції до керівництва ДПЗКУ. Я пропонував навіть купити все борошно, яке вони виробляють, але ніякої реакції не було. Про те, аби розподілити сфери впливу також не йдеться. Постійна зміна керівництва та посадових осіб у ДПЗКУ цьому не сприяють.

А вирішити це через міністерство ви не намагались? Які у вас стосунки з міністром аграрної політики та продовольства Тарасом Кутовим?

- У мене завжди були і залишаються ділові відносини з міністерством та його очільником. Вважаю, що керівник підприємства не повинен відволікатись від робочих процесів і оббивати пороги держструктур. Мені приємно, що наші ініціативи підтримує профільне відомство, і ми налаштовані на подальшу співпрацю. Якщо міністру потрібна від Аграрного фонду якась допомога - я готовий взяти додаткове навантаження і разом реалізувати нові проекти.

Приміром які?

- Цікаво було б попрацювати разом із Мінагрополітики у питаннях агрострахування. У нас є певний перелік страхових компаній, які готові налагоджувати через нас співробітництво із аграріями. Цього року ми зіткнулися із проблемою зміни класності - контрактуємо один клас пшениці, а через погодні умови отримуємо зовсім інший. Відповідно, постає питання страхування цих ризиків. Тому вже зараз ми почали розробку механізму, який був би вигідний і фермеру, і нам - покупцеві продукції. Сподіваюсь, ця програма буде дуже корисною для агроринку.

Нещодавно Кутовий заявив, що наполягатиме на ліквідації ДСБУ «Аграрний фонд», щоб пустити виділені на нього кошти на інші потреби. Втім, ця тема обговорювалась і минулого року. Як ви до цього ставитесь?

- 10 років тому, коли держава створювала ДСБУ «Аграрний фонд», в Україні був зовсім інший ринок - закриті кордони, мало трейдерів, і, напевне, тоді ідея інтервенцій та підтримки була досить вдалою. Зараз ситуація у агросекторі змінилась докорінно - тож як може існувати компанія, діяльність якої суперечить економічним принципам? На сьогодні ДСБУ просто віджила себе як інструмент. Якщо переглянути усю історію існування ДСБУ, то навесні цього року компанія вперше зробили інтервенцію товару. Якщо це так, то весь цей час компанія не виконувала свою функції та була, по суті, діркою у бюджеті. Тобто все закуповувалось, потім - розкрадалось. Більше того, ДСБУ потрапила у законодавчу колізію. Є закони «Про здійснення державних закупівель» і «Про державну підтримку сільського господарства». За одним з них компанія має робити всі закупівлі через Аграрну біржу, за іншим - влаштовувати тендери.

А куди подіти цукор і зерно із ДСБУ?

- Компанію потрібно ліквідувати якнайшвидше. Цукор і зернову групу - залишки всього обсягом 5 тис. тонн, - які там є, потрібно просто продати.

Чи не збирається ПАТ «Аграрний фонд» викупити цей цукор?

- Ми б хотіли, проте цей продукт застарілий, йому декілька разів продовжували строк придатності - і він не підлягає реалізації у торгових мережах. Тому найкраще - продати його під переробку.

Чи відомо вам, як відбуватиметься ліквідація ДСБУ?

- Наскільки я знаю, є два сценарії. Перший - прийняти рішення про ліквідацію відразу і ВРУ проголосує за зміни у законі «Про державну підтримку сільського господарства». Другий - спочатку оцінюються та розпродаються активи ДСБУ. Коли в бюджет надійдуть гроші від розпродажу. Якщо ліквідних активів не залишиться - приймається рішення про ліквідацію ДСБУ. Поки що ці питання на розгляді у Мінагропроді. Цікаво, що у новій редакції закону «Про державну підтримку сільського господарства», який вже зареєстрований у ВРУ, ДСБУ Аграрний фонд вже немає.

Як відбувається повернення грошей Аграрного фонду, що зависли у банках? Скільки вдалося повернути і, чи розраховуєте ви, що ця сума збільшиться?

- Грошей як не було, так і немає. Ми не розраховуємо на них. Нам нічого не вдалось повернути. У «Брокбізнесбанку» знаходиться 2,2 млрд грн і 330 млн у банку «Радикал». Наші аудитори відразу віднесли ці суми до сумнівної заборгованості, тож на ці суми ми почали формувати резерви з прибутків. За минулий рік під сумнівну заборгованість ми поклали 650 млн грн, десь на цю ж суму розраховуємо і за результатами цього року.

З якими фінансовими результатами плануєте завершити рік?

- Як і у минулому, так і у поточному році ПАТ «Аграрний фонд» успішно перевиконує фінансові показники. Ми закрили 3 квартал 2016 року з перевиконанням фінансового плану на 102%. Зокрема, більше 100 млн. грн були відраховані до фонду резерву сумнівних боргів. Для нас це зараз першочергове завдання - зібрати ту суму, яку нам не повернули банки, щоб була можливість працювати далі.

Продовдження про закупівлі зерна, форварди, власні торгові марки та плани торгувати гречкою читайте завтра.

Найцікавіше
Найцікавіше