Меню

"Аграрний фонд може забезпечити продовольчу безпеку країни", — Богдан Банчук

«Державний трейдер АТ Аграрний фонд* може стати успішним державним підприємством в суперконкурентному середовищі та гарантувати продовольчу безпеку країни», — переконаний новий виконувач обов’язків голови правління підприємства Богдан Банчук. Про головні виклики перед одним із ключових державних операторів аграрного сектора України, проблеми компанії та способи виведення держтрейдера з кризи Богдан Банчук розповів в інтерв'ю НВ.

В українському аграрному секторі є низка державних операторів, серед яких Аграрний Фонд. Ба більше у нас навіть є два Аграрних фонди: один — акціонерне товариство, а інший — державна спеціалізована бюджетна установа. Розкажіть, будь ласка, для чого потрібно два Агарних фонди, і взагалі навіщо стільки державних операторів?

Справді, сьогодні на вітчизняному аграрному ринку разом з великою кількістю потужних приватних компаній працюють і державні оператори. Чи не найбільшим з них є Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ), яка створювалася з метою стимулювання розвитку аграрного сектору. Корпорація отримала від держави потужний ресурс — переробні підприємства, елеватори, відповідно мала можливість зберігати, переробляти та реалізовувати, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках сільськогосподарську продукцію вітчизняного виробництва.

З Держрезервом абсолютно інша історія, це орган виконавчої влади, який повинен формувати державний матеріальний резерв і не лише продовольчий. Разом з тим цей орган володіє десятьма комбінатами хлібопродуктів і є питання щодо ефективності використання цих ресурсів. Зокрема нині розслідується справа щодо розкрадання 150 тис. тонн зерна зі складів Держрезерву.

Що ж стосується аграрних фондів, то я не знаю, як так трапилося, що ці дві установи мають однакову назву, але завдання у них абсолютно різні. Спеціалізована бюджетна установа створювалася урядом в 2005 році для формування державного інтервенційного фонду. Тобто у випадку формування дефіциту на певні сільськогосподарські товари, бюджетна установа «Агарний фонд» повинна була здійснювати інтервенції визначених товарів і таким чином задовольняти попит і регулювати цінову ситуацію на ринку. У свою чергу, створене у 2013 році ПАТ «Аграрний фонд"*, покликано займатися підтримкою вітчизняного сільгоспвиробника, і підтримка ця забезпечується нашою форвардною програмою, а також гарантувати продовольчу безпеку в країні.

Ні для кого не секрет, що абсолютно у всіх цих державних підприємств, включно з нами, наразі непрості часи. В ДПЗКУ проблеми пов’язані з китайським кредитом. ДСБУ «Аграрний фонд» нині фактично «заморожена» — не проводить інтервенцій і тим більше не впливає на цінову політику. Віднедавна і Держрезерв у всіх на слуху. У нас свої проблеми, які тягнуться ще з 2014 року, коли зі статутного капіталу Товариства було виведено 2,4 млрд грн.

До речі, нагадайте, що це за історія з виведенням мільярдів з Аграрного фонду? І як так сталося, що завжди прибутковий Аграрний фонд отримав такі шалені збитки у 2019 році?

Мені б не хотілося говорити про попередників. Але переконаний, що відповідні органи володіють ситуацією і рано чи пізно дадуть їй свою оцінку і винні будуть покарані. Бо нести відповідальність дійсно є за що! В 2014 році, коли вже стало зрозуміло, що тодішній владі не втриматися, почалося виведення з державних підприємств величезних сум — постраждав зокрема й «Аграрний фонд». Тоді на депозиті в «Брокбізнесбанку» Курченка розмістили 2,1 млрд грн, цей банк, як ви знаєте, збанкрутував — відповідно кошти Аграрного фонду втрачені.

А що стосується збитків Товариства, то ці, виведені зі статутного капіталу, 2,1 млрд грн було покладено на витрати саме в 2019 році. До того ж в кінці року проведено уцінку мінеральних добрив на суму 1,1 млрд грн і реалізовано їх за заниженими цінами. От в результаті й отримали Аграрний фонд зі збитками 3,2 млрд грн за 2019 рік і 207 млн грн за перший квартал 2020 року.

З моменту вашого призначення виконувачем обов’язків голови правління АТ «Аграрний фонд» минув вже місяць. Яким він був для вас і для Товариства? Чи вдалося розібратися з господарством, яким тепер доведеться управляти?

Ще до призначення в.о. голови правління я тривалий час працював в Аграрному фонді і дуже добре розумів специфіку його діяльності, бачив як і за рахунок чого підприємство може бути ефективним. Навіть попри той шлейф проблем, які тягнуться за підприємством з 2014 року, був здивований, як за півроку вдалося перетворити його на збиткове. І навіть зараз, через місяць на посаді, описати масштаби збитків буде складно. Фактично ми зараз проводимо глибокий аудит і повну ревізію, адже виявилося, що за попередній період «кудись зникла» велика кількість документів. Нам ще досі «прилітають» листи і підписані угоди, в яких йдеться про зовсім не вигідні для нас фінансові зобов’язання.

Тому в Аграрному фонді зараз працює зовнішній аудит від Міністерства економічного розвитку і днями почне працювати фінансова інспекція. Для мене важливо, щоб вони все відстежили, вивчили і зафіксували реальний стан справ по кожному напряму діяльності компанії.

Паралельно ми перевіряємо наші матеріальні активи. Ось, наприклад, по документах ми знаємо, що в нас має бути 110 тис. тонн мінеральних добрив, однак важливо на кожен склад поїхати і побачити їх на власні очі. Протягом цього місяця встигли оглянути близько 50% міндобрив і 75−85% зерна на елеваторах. Карантин вносить корективи в наші плани, але будемо сподіватися, що найближчим часом цю частину роботи ми завершимо.

Крім того, ми вносимо зміни до фінплану, адже перший квартал був провальний і другий, враховуючи спадок, який ми отримали і стан справ в країні через пандемію, буде не кращим. Тому ми намагаємося врахувати у змінах до фінплану ситуацію, в якій опинилося Товариство а також передбачити можливість залучення кредитних коштів, які допомогли б нам покращити показники вже в наступному маркетинговому році.

Разом з тим ми не зупиняємо нашої повсякденної роботи і продовжуємо підтримувати вітчизняного сільгоспвиробника — укладаємо форвардні контракти і готуємося до нового маркетингового року, який буде складним, але впевнений, що продуктивним.

Ви вже зачепили тему підтримки вітчизняного сільгоспвиробника. Розкажіть трохи детальніше, в чому ця підтримка проявляється?

Фактично ми виступаємо партнером аграріїв і стимулюємо їх розвивати свій бізнес. Щороку Аграрний фонд виходив на ринок з пропозицією укладення форвардних контрактів і закуповував 300 — 800 тис. тонн зернових.

Якщо коротко пояснити суть нашої форвардної програми, то, коли аграрій відчуває брак коштів, він може звернутися до банку по кредит, але там йому, скоріше за все, відмовлять, бо немає застави, або він може прийти, наприклад, до Аграрного фонду. Під заставу майбутнього врожаю, ми виплатимо сільгоспвиробнику аванс в розмірі 60−70% від загального обсягу поставки за договором. А остаточний розрахунок відбувається за ринковими цінами на момент поставки зерна на наші склади. Таким чином аграрій отримує потрібні йому обігові кошти ще до збору врожаю, і реалізовує його за ринковими цінами, а Аграрний фонд отримує компенсацію за користування грошима та зерно, яке потім переробляє на борошно і реалізовує на внутрішньому ринку.

Сьогодні наше завдання повернути довіру малого та середнього сільгоспвиробника до Аграрного фонду, стати надійним партнером аграріїв і своєчасно надавати їм фінансову підтримку від імені держави.

Отримане зерно ви переробляєте в борошно і вже тоді реалізовуєте? Яким чином ви це робите, враховуючи, що у вас немає своїх потужностей?

Відсутність власних виробничих потужностей не завадила нам стати одним з найбільших гравців на ринку борошна в Україні. Усі попередні роки Аграрний фонд переробляв своє зерно на підприємствах партнерів в різних областях країни. Це, звичайно, ускладнює нам життя, оскільки доводиться витрачати додаткові кошти на переробку, зберігання, логістику, але такі реалії.

А чи не було б економічно доцільніше мати свої потужності для переробки? І чи могли б ви, до прикладу, користуватися підприємствами Держрезерву чи взяти їх в управління?

Складно дати відповідь на це запитання, оскільки пов’язане воно з низкою чинників, які не залежать від мене. Аграрний Фонд точно зміг би завантажувати якісь із зазначених вами переробних потужностей, якби отримав їх на баланс. Питання в тому, чи буде на це політична воля. Якщо в Уряду є бачення, що Аграрному фонду потрібно забезпечити продовольчу безпеку в довготривалій перспективі, то ми готові виступити гарантом такої безпеки.

Та й взагалі з власною переробкою Аграрний фонд може бути успішною та ефективною державною компанією, з часткою на ринку борошна не менше 20%. Адже ми й на чужих потужностях робимо до 12−14%, а на своїх ця кількість значно виросла б. Тоді вдалось б говорити про вигіднішу ціну для кінцевого споживача та про вищу якість продукту.

Насправді це одвічна боротьба між тими, хто вважає державу поганим менеджером і тими, хто вважає, що приватник думає лише про свою вигоду, а не про людей. Ми ж переконані що державне підприємство може бути ефективним і виконувати важливу соціальну функцію — гарантувати продовольчу безпеку в країні.

Наостанок давайте поговоримо про мінеральні добрива. Цей напрям діяльності Аграрного фонду з’явився доволі несподівано? Яка нині його доля?

Коли нас залучили до реалізації мінеральних добрив, то планувалось, що це буде вигідний проект, як для сільгоспвиробників, так і для Аграрного фонду. Проте сталось не так як гадалось. Газ впав в ціні, а гривня укріпилась, тому тепер ціна добрив, які ми маємо на складах, значно вища за ринкову. Однак варто нагадати, що історія з міндобривами починалася навесні 2017 року, коли ситуація на ринку була критичною, оскільки вітчизняні хімічні заводи не працювали, а країну заполонили неякісні міндобрива російського виробництва. Все це ставило під загрозу функціонування хімічної промисловості, а також отримання сільгоспвиробниками якісного врожаю і як наслідок — зменшення експорту, зменшення надходжень валютної виручки до країни і відповідно зменшення дохідної частини бюджету. Тоді основний і єдиний акціонер Аграрного фонду — Кабінет Міністрів України, прийняв рішення щодо запуску внутрішнього виробництва мінеральних добрив та забезпечення ними сільгоспвиробників і поклав на Товариство фінансування цього процесу, а потім і організацію реалізації мінеральних добрив.

Зараз на балансі Аграрного фонду близько 110 тис. тонн добрив, які ми хочемо продати, коли будуть сприятливі ринкові умови. А надалі в планах Аграрного фонду все ж таки сконцентруватися на фінансовій підтримці наших агровиробників, на закупівлі та реалізації зернових і продуктів їх переробки.

Через пандемію коронавіруса багатьом компаніям довелось швидко змінювати свої плани. Які цілі наразі ставите перед собою Ви на цей рік?

Головне завдання на 2020-й — максимально наблизити Товариство до фінансових показників з знаком «плюс». Це амбітний план, який передбачатиме виконання багатьох умов, але ми готові до цього виклику.

Ми плануємо розвивати нашу форвардну програму і повернутися на попередні обсяги закупівель зернових. Весняний її етап буде продовжуватися до останньої заявки, але все ж таки дуже великі сподівання покладаємо на осінь.

Крім того, плануємо розширити нашу лінійку роздрібної продукції. Сьогодні на прилавках магазинів люди можуть придбати лише борошно торгівельної марки «Аграрний фонд», але вже скоро з’явиться і гречка. Найголовніше, що вся наша продукція має бути за доступними цінами.

Ну і звичайно, ми не знімаємо з себе готовності виступити гарантом продовольчої безпеки в країні, формувати необхідний резерв зернових, а, якщо вдасться отримати в управління переробні підприємства, то і продуктів переробки.

*Примітка: Відповідно до чинного законодавства прийнято рішення про зміну типу Товариства з публічного на приватне. Відтепер повна назва компанії Акціонерне товариство «Аграрний фонд».